Чи мав право слідчий відкривати справу не маючи оригіналу заяви?

Обобщение о практике рассмотрения жалоб на решения, действия или бездеятельность органов досудебного расследования или прокурора во время досудебного расследования

Чи мав право слідчий відкривати справу не маючи оригіналу заяви?

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК) запровадив новий порівняно з раніше діючим інститут – оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування. Перелік відповідних рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, встановлено ст. 303 КПК.

Крім того, КПК визначає порядок та умови розгляду окремих скарг і в главі 26 регламентує повноваження слідчого судді, які можуть бути ним реалізовані за результатами такого розгляду.

Водночас окремі процесуальні аспекти регламентовані недостатньо чітко, а в окремих випадках недосконало сформульовано норми, які регулюють порядок вчинення дій та прийняття рішень, фактичне недотримання якого і призводить до звернення осіб з відповідними скаргами.

Наведене зумовлює виникнення проблем судової практики, які в основному спричиняють неоднакове та, відповідно, у певних випадках неправильне застосування положень процесуального законодавства і неналежне вирішення питань, які вносяться на розгляд слідчого судді.

При цьому, з огляду на важливість таких питань для забезпечення виконання завдань кримінального провадження і беручи до уваги доволі велику кількість скарг, які розглядаються слідчими суддями, нагальним є питання забезпечення однакового та правильного застосування норм процесуального законодавства, які регулюють аспекти реалізації у цій сфері повноважень слідчого судді з контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні.

За даними Державної судової адміністрації України, протягом 2015 року до місцевих судів надійшло 547,3 тис. клопотань, скарг, які розглядаються слідчим суддею під час досудового розслідування, що на 17,1 % більше порівняно з 2014 роком, із них – 45,1 тис., або 8,2 % – скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування.

Зокрема, у звітний період до місцевих судів надійшло скарг:

на бездіяльність слідчого, прокурора – 45117;

на рішення слідчого про закриття кримінального провадження – 12790;

на рішення прокурора про закриття кримінального провадження – 1037;

на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій – 1586;

на дії, рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування – 65513;

інші скарги – 3381.

У 2015 році розглянуто скарг:

на бездіяльність слідчого, прокурора – 43589, з них повернуто – 7162, задоволено – 15851;

на рішення слідчого про закриття кримінального провадження – 12610, з них повернуто – 1487, задоволено – 6606;

на рішення прокурора про закриття кримінального провадження – 1007, з них повернуто – 153, задоволено – 480;

на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій – 1566, з них повернуто – 100, задоволено – 523;

на дії, рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування – 63711, з них повернуто – 9362, задоволено – 25121;

інші скарги – 3386, з них повернуто – 277, задоволено – 1049.

Що стосується апеляційного перегляду ухвал слідчого судді, то у 2015 році до апеляційних судів надійшло 19,5 тис. апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, або майже 42 % загальної кількості апеляційних скарг, що надійшли відповідно до КПК.

Зокрема, усього розглянуто за апеляційними скаргами ухвал слідчих суддів:

про повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора – 1595, з них залишено без змін – 687, скасовано ухвалу і постановлено нову ухвалу – 908;

про відмову у відкритті провадження за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора – 1146, з них залишено без змін – 680, скасовано ухвалу і постановлено нову ухвалу – 466;

про відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження – 1228, з них залишено без змін – 591, скасовано ухвалу і постановлено нову ухвалу – 637;

про відмову у задоволенні скарги на постанову прокурора про закриття кримінального провадження – 95, з них залишено без змін – 47, скасовано ухвалу і постановлено нову ухвалу – 48.

Враховуючи наведене, метою цього узагальнення є сприяння забезпеченню правильного застосування слідчими суддями процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, що є визначальним з огляду на дотримання законних прав та інтересів людини і громадянина.

Після докорінної зміни процесуального порядку фіксації уповноваженими органами інформації про вчинення кримінального правопорушення, запровадженої КПК, розгляд скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), виявив існування проблем, пов'язаних з необхідністю пошуку належного порядку та підстав задоволення чи відмови у задоволенні відповідних скарг.

Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.

214 КПК обов'язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Окрім КПК, нормативні засади, пов'язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.

2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК.

Зазначені нормативні засади, як засвідчили результати проведеного аналізу судової практики, також беруться до уваги слідчими суддями під час розгляду аналізованого в межах цього підрозділу виду скарг.

Таким чином, з огляду на чіткий обов'язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст. 214 КПК 24-годинного строку слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора.

Источник: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00212.html

Кримінально-процесуальний Кодекс України (від статті 94 до статті 236-8)

Чи мав право слідчий відкривати справу не маючи оригіналу заяви?

                                                          
{ Кодекс втратив чинність на підставі Кодексу

N 4651-VI ( 4651-17 ) від 13.04.2012, ВВР,

2013, N 9-10, N 11-12, N 13, ст.88 } Кримінально-процесуальний кодекс України
{ від статті 94 до статті 236-8 }
{ ст.1 – ст.93-2 ( 1001-05 )}
{ ст.237 – ст.485 ( 1003-05 )}
Розділ другий

Порушення кримінальної справи,

дізнання і досудове слідство

Г л а в а 8

ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
Стаття 94. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи

Приводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій,

посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих

громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або

окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці

вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим,

прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Стаття 95. Заяви і повідомлення про злочин

Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджується про відповідальність за неправдивий донос, про що

відмічається в протоколі. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона

подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий

донос і відібрати від нього відповідну підписку. Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових

осіб повинні бути викладені в письмовій формі. Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, можуть бути усними або письмовими.

Стаття 96. Явка з повинною

Явка з повинною – це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді або суду про злочин, вчинений чи підготовлюваний ним, до порушення проти нього кримінальної справи. Якщо кримінальну справу вже порушено за наявністю ознак злочину, таке повідомлення заявником має бути зроблене до винесення постанови про притягнення його як обвинуваченого.

Усна заява заноситься до протоколу, в якому зазначаються

відомості про особу заявника і викладений зміст заяви від першої особи. Протокол підписують заявник і посадова особа, яка склала протокол.

Якщо усна заява про явку з повинною зроблена в судовому

засіданні, то відомості про особу заявника і зміст його заяви заносяться до протоколу судового засідання і підписуються заявником. Головуючий протягом трьох днів надсилає витяг із протоколу судового засідання відповідному прокурору.

Письмова заява про явку з повинною має бути підписана

заявником і посадовою особою органу дізнання, дізнавачем, слідчим або прокурором, якими прийнята заява, із зазначенням на заяві дати

її прийняття.{ Стаття 96 в редакції Закону N 3082-III ( 3082-14 ) від 07.03.2002 } Стаття 97. Обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про

злочини і порядок їх розгляду

Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані

приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані

злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган

дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку

прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю. Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти

злочинові або припинити його.

За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров'ю особи, яка повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім'ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій

щодо них робляться спроби вплинути на заявника. Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин

до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або

витребування необхідних документів. Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної

Источник: https://zakon.rada.gov.ua/go/1002-05

Узагалення розгляду скарг на дії ,бездіяльн. слідчого та прокура за 2015рік

Чи мав право слідчий відкривати справу не маючи оригіналу заяви?

Узагальнення                          

судової практики місцевих та апеляційного судів м. Харкова і Харківської області щодо розгляду скарг на рішення,  дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування за період 2015 року.        

Дане узагальнення проведено згідно завдання Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 93-365/0/4-16 від 09.02.2016 року та у відповідності з переліком питань, які пропонуються  для висвітлення    в узагальненні.

Під час узагальнення були використані  статистичні дані місцевих судів з Форма № Зведений -1-1 і  апеляційного суду Харківської області Форма № 21-1, розділ 4 за 2015 рік та судова практика районних судів м. Харкова  і  апеляційного суду Харківської області  щодо результатів перевірки ухвал слідчих суддів за апеляційними скаргами ( за кількістю осіб).

1 Висвітлення практики  реалізації норм, визначених Главою 26 КПК України  щодо оскарження бездіяльності, яка полягає  у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, в аспекті перевірки підстав такого невнесення.                                                                                                             

Однією з найбільш важливих та актуальних функцій слідчого судді є розгляд скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання відповідної заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.

214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з                  будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.          

Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не      будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об’єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення.

Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов’язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 

Відповідно до статистичних даних Розділу 5  Розгляд слідчими суддями клопотань, скарг, заяв під час досудового розслідування, всього у 2015 році до 37 місцевих судів м.

Харкова та Харківської області надійшло – 6622 скарги на дії, рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування.

Протягом  року   слідчими суддями місцевих судів розглянуто– 6576 скарг та заяв, з яких задоволено 2594,  повернуто -977, залишок нерозглянутих скарг на кінець звітного періоду складав – 231 скаргу.  

На бездіяльність слідчого  і прокурора,в тому числі, яка полягає саме у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань надійшло – 4277 заяв та скарг, з яких розглянуто слідчими суддями – 4244 та задоволено -1517, повернуто -673 і у залишку нерозглянутих залишалося –124 скарги.

Наведені  статистичні  дані та їх аналіз в розрізі місцевих судів свідчать про те, що  майже  до всіх місцевих судів  (за винятком одного Печенізького районного суду Харківської області) у 2015 році надходили та слідчими суддями розглядались скарги на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає саме у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування. Це свідчить про те, що  працівники правоохоронних органів, нехтуючи  приписами ч.1 ст.214КПК України та не бажаючи сумлінно виконувати свої обов’язки, у ряді випадків безпідставно не вносили відомості щодо вчинення кримінального правопорушення за поданою заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розглядали їх у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян». Мали також місце випадки надання заявникам відповідей  про відсутність підстав для внесення даних до ЄРДР у звязку, зокрема із відсутністю складу кримінального правопорушення, або безпідставного направлення заяви для перевірки до іншого  правоохоронного органу.  

В якості прикладів саме безпідставного та незаконного не внесення  правоохоронними органами відомостей про злочин до ЄРДР можна навести наступні ухвали слідчих суддів, якими це було встановлено.                                      1) Так, до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся адвокат Ушаков В.

С, зі скаргою на бездіяльність слідчого Жовтневого відділення поліції Ленінського відділу поліції ГУНП. В харківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. В обґрунтування скарги Ущаков В.С. послався на те, що 29.10.2015р.

він звернувся до прокурора Харківської області із повідомленням про вчинення  кримінального правопорушення, а саме відносно тимчасово виконуючої обов’язки директора Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги Кулькової О.Г.

, яка, використовуючи службове становище, протиправно надала третім особам доступ до документів та відомостей, одержаних адвокатами під час здійснення ними своєї професійної діяльності, за ознаками ч.2ст.397, ч.2 ст.364, ч.2ст.367 та ст.365КК України. В повідомленні він просив внести зазначені відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Слідчим суддею при  розгляді цієї скарги було встановлено, що листом заступника прокурора Жовтневого району м. Харкова від10.11.2015р. на адресу В.О. начальника Жовтневого відділення поліції Ленінського відділу поліції ГУНП в Харківській області направлено звернення Ушакова В.С. від 29.10.2015р. для організації перевірки та внесення за наявності підстав до ЄРДР в порядку ст.

214 КПК України, про що повідомлено заявника. Однак, до теперішнього часу органом поліції його заява про злочин до ЄРДР не внесена. У судовому засіданні адвокат  підтримав доводи скарги, так  як не отримав відповіді про результати розгляду його скарги, а прокурор проти її задоволення  заперечував, посилаючись на те, що передбачених законом підстав для внесення заяви Ушакова В.С.

до ЄРДР не встановлено.

            Слідчий суддя,  враховуючи, що вказані вище дії органу досудового розслідування та прокурора не відповідають вимогам ч.1, ч.2 ст.214 та п.1 ч.2ст.36КПК України, ухвалою від 25.11.2015р. – задовольнив скаргу адвоката Ушакова В.С.

та зобов’язав начальника слідчого відділу Жовтневого відділення поліції Ленінського відділу поліції ГУНП в Харківській області внести до ЄРДР відомості про злочин за повідомленням адвоката Ушакова В.С. від 29.102015р., про що повідомити заявника.

                                         

Источник: https://hra.court.gov.ua/sud2090/inf_court/generalization/uzag16k1

Автоправо
Добавить комментарий